Понеділок, 06.05.2024, 03:49
Вітаю Вас Гість | RSS

Нагуєвицька СЗШ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Методика » Методичні рекомендації

Світова література

Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році

 

З метою посилення уваги молоді до надбань національної і світової культури, вивчення кращих творів світового письменства, формування у підростаючого покоління загальнолюдських і національних духовних цінностей, культурно-пізнавальних інтересів та естетичного смаку, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.07.2010 р. № 666 «Про зміну назви навчального предмета», назву шкільного предмета «Зарубіжна література» замінено на назву «Світова

 У 2010-2011 навчальному році вивчення світової літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5–12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с.

В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури.

Вивчення світової літератури у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 22.02.2008 № 122), відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання (нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі; наказ МОН від 11.09.2009 № 854). Ефективність  практичного  втілення системи профільного вивчення світової літератури  та  визначення  ступеня її  представленості  як  окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм із світової літератури.

ü Зарубіжна література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний та спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова.  – К.: Грамота, 2010. – 56 с.

Навчальний предмет  «Світова література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М. Толстого – російською, Б. Шоу – англійською, В. Гюго – французькою і т. д.). У такому разі предмет "Світова література” виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Оскільки з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні ознайом­люються в перекладах українською мовою, особливу увагу слід звернути на якість цих перекладів, навчаючи школярів порівнянню творів на вісях "переклад–оригінал” і "переклад–переклад”.

    Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)

Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання

Початковий

1

Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.

2

Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.

3

Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.

Середній

1

При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.

2

Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.

3

Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.

Достатній

1

При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.

2

Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.

3

Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.

Високий

1

Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.

2

Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.

3

Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

                       1. Види робіт із світової літератури

                1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:

                - відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

                - написання навчальних класних і домашніх творів;     

                - виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

                - тестування;

                - складання планів (простих і складних);

                - складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.

                1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:

                - виразне читання художніх текстів;

                - відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

                - складання усних  навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;  

                - читання напам'ять;

                - переказ (докладний і стислий) тощо.

                2. Види та кількість контрольних робіт

                2.1. Кількість та зміст контрольних робіт із світової літератури визначається вчителем відповідно до програм із світової  літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл.  п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше чотирьох (рівень стандарту) або  шести (академічний рівень), восьми  (профільний рівень) на рік.

2.2.   Основними видами контрольних робіт із світової літератури є:

                - тест;

                - розгорнуті відповіді на запитання;

                - твір.

                3. Аналіз контрольних творів

Аналіз контрольних  творів виконують у робочому зошиті.

                4. Кількість і призначення учнівських зошитів

                4.1. Кількість робочих зошитів із світової літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).

                4.2. Для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

                4.3. Зошити для контрольних робіт  мають зберігатися в школі протягом  усього навчального року.

                5. Порядок перевірки письмових робіт  

                5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства  освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56. 

                5.2. Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою  колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

                5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:

 - наявність різних видів робіт;

 - грамотність (якість виконання робіт);

 - охайність;

 - уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного         режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель  обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

                   6. Орфографічний режим

                6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

                6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

                6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

                                                                  Перше жовтня

Класна робота

у 10-11 класах у робочих зошитах із світової літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

                У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Від романтизму до реалізму

                6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

                6.5.Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт із світової літератури

учня 8-А класу

СЗШ  № 24 м. Києва

Кучеренка Захара

 

 

Зошит

для контрольних робіт

із світової літератури

учениці 10-А класу

Полтавського НВК № 10

Косенко Ганни

 

                7. Правила перевірки контрольних письмових творів із світової літератури

7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки позначають так:

                - у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі  в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна,   v - пунктуаційна, г – граматична); помилки  на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

                - у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати  лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.

                 Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці  «Твір»  не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».

                Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.

                Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка  (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

                Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

                Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).

                 Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.

                Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований  (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

                Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр   має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

       Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання  навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу  лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки,  схвалення  відповідною  комісією  Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Категорія: Методичні рекомендації | Додав: IgorKorch (25.12.2010)
Переглядів: 7726 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz